Соціально-економічна роль закяту – приклад провінції Аннаба

Aboubaker Khoualed
старший викладач кафедри економічних наук, Університет Баджі Мохтара, м. Аннаба, Aлжир, e-mail: aboubaker.khoualed@univ-annaba.dz, ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-0042-0184

Hassiba Almi
PhD, доцент кафедри економічних наук, Університет Баджі Мохтара, м. Аннаба, Aлжир , e-mail: hassiba.almi@univ-annaba.dz, ORCID ID: https://orcid.org/0009-0001-7560-754X

Adel Moumen
менеджер офісу Закят, Міністерство у справах релігії та вакуфів, провінція Аннаба, Алжир, e-mail: moumeneadel@gmail.com

Цитувати статтю:

Khoualed, A., Almi, H., & Moumen, A. Соціально-економічна роль закяту – приклад провінції Аннаба. Вісник соціально-економічних досліджень : зб. наук. праць. Одеса : Одеський національний економічний університет. 2024. № 3-4 (90-91). С. 67-88.

Анотація

статті досліджено роль закяту як ісламського фінансового інструменту зі значним потенціалом для соціально-економічного розвитку. Закят вважають важливим фінансовим ресурсом і багатим джерелом доходу завдяки його різноманітній прибутковості, різним ставкам і комплексності, що охоплює як традиційні, так і сучасні активи. Його безпосередній внесок у розвиток у різних формах є суттєвим. У цьому контексті це дослідження спрямоване на вивчення ролі закяту як ісламського фінансового інструменту в підтримці соціально-економічних аспектів як ісламських, так і неісламських спільнот. Щоб досягти цієї мети, дослідники провели дослідження в Офісі закяту, розташованому при Управлінні у справах релігії та фондів у провінції Аннаба (східний Алжир). Додатково до аналізу та обговорення різних попередніх досліджень, у статті використано описову методологію, спираючись на різноманітні інструменти, включаючи інтерв’ю, спостереження, звіти та статистику Директорату. Проведене дослідження зрештою показало значну роль закяту в підтримці соціально-економічних показників у провінції Аннаба через фінансові асигнування, які він надає для фінансування різноманітної споживчої та інвестиційної діяльності для одержувачів закяту в провінції. Однак досвід роботи Фонду закят у провінції Аннаба стикається з кількома проблемами, зокрема низьким збором, відсутністю диверсифікації ресурсів, слабким наглядом і оцифруванням. Отже, в цьому дослідженні надано рекомендації щодо необхідності врегулювання законодавчої бази, яка регламентує закят в Алжирі, запровадження нових методів інвестування коштів закяту в Алжирі, а також відродження програми благодійних позик і оцифрування цього сектору в цілому.

Ключові слова

Закят; ісламські фінансові інструменти; розвиток; підтримка соціально-економічних показників; Міністерство у справах релігій та фондів; провінція Аннаба.

JEL classification: A130; Z120; DOI: https://doi.org/10.33987/vsed.3-4(90-91).2024.67-88

УДК: 297.27

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0. Переглянути копію цієї ліцензії можна за посиланням: http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/

Література

1. Muhammad, A., & Abdul Quddus, S. (2011). The impact of Zakat on social life of Muslim society. Pakistan Journal of Islamic Research, Vol. 18 (1), pp. 85-91.
2. Semait, S. I. (1992). A guide to Zakat. Islamic Religious Council, Singapore. 32 p. Retrieved from: https://www.muis.gov.sg/-/media/Files/Zakat/PDFs/A-Guide-to-Zakat.pdf.
3. Bilo, C., & Machado, A. C. (2019). The role of zakat in the provision of social protection. International Journal of Sociology and Social Policy, Vol. 40 (3/4), pp. 236-248. DOI: https://doi.org/10.1108/ijssp-11-2018-0218.
4. Hossain, M. Z. (2012). Zakat in Islam: A powerful poverty alleviating investment for Islamic countries. International Journal of Economic Development Research and Investment, Vol. 3 (1), pp. 1-11.
5. Pratama, S. D. (2023). The role of Zakat in alleviating multidimensional poverty. International Journal of Islamic Economics and Finance, Vol. 5 (5), pp. 133-150. DOI: https://doi.org/10.18196/ijief.v6i1.17006.
6. Jalaldeen, M. (2015). Role of zakat in poverty alleviation and economic development – special field study of Maruthamunai. Journal of Management, Vol. 12 (2), pp. 83-97. DOI: https://doi.org/10.4038/jm.v12i2.7578.
7. Bouchikhi, M. R., Ghrissi, L., Rahmani, M. A. (2016). The impact of zakat fund in reducing poverty case of Algeria. Mediterranean Journal of Social Sciences, Vol. 7 (3), pp. 256-264. DOI: https://doi.org/10.5901/mjss.2016.v7n3p256.
8. Nopiardo, W. (2016). Zakat sebagai ibadah maliyah ijtima’iyah dalam perspektif ilmu ekonomi Islam. JURIS (Jurnal Ilmiah Syariah), Vol. 14 (2), pp. 208-224. DOI: https://doi.org/10.31958/juris.v14i2.309.
9. Shaikh, S. A., & Ismail, A. G. (2017). Role of zakat in sustainable development goals. International Journal of Zakat, Vol. 2 (2), pp. 1-9. DOI: https://doi.org/10.37706/ijaz.v2i2.21.
10. Hamimi, H., Ismail, A. G., & Zaenal, M. H. (2018). Strategic role of zakat in multidimensional quality of life in sijunjung, Indonesia. The Journal of Muamalat and Islamic Finance Research, Vol. 15 (1), pp. 55-72. DOI: https://doi.org/10.33102/jmifr.v15i1.101.
11. Muliadi, S. (2020). The role of zakat on sustainable economic development by rumah zakat. International Conference of Zakat, pp. 355-370. DOI: https://doi.org/10.37706/ iconz.2020.208.
12. Al-Salih, A. N. (2020). The role of zakat in establishing social welfare and economic sustainability: the case of Saudi Arabia. International Journal of Financial Research, Vol. 11 (6), pp. 196-202. DOI: https://doi.org/10.5430/ijfr.v11n6p196.
13. Hassab, S., & Najab, A. (2021). Zakat et financement social : analyse de l’expérience de l’algérie et de la malaisie. Revue Economie, Gestion et Société, Vol. 28 (1). DOI: https://doi.org/10.48382/imist.prsm/regs-v1i28.25142.
14. Jehle, G. A. (1994). Zakat and inequality: some evidence from Pakistan. Review of Income and Wealth, Vol. 40 (2), pp. 205-216. DOI: https://doi.org/10.1111/ j.1475-4991.1994.tb00059.x.
15. Nasution, A. R., Hermadi, I., Kusuma, W. A., & Beik, I. S. (2014). Knowledge management system for zakat. TELKOMNIKA Indonesian Journal of Electrical Engineering, Vol. 12 (12), pp. 8349-8356. DOI: https://doi.org/10.11591/telkomnika.v12i12.6842.
16. Ganiyev, A., & Umaraliev, S. (2020). The role of zakat in the early stages of the Islamic civilisation. EPRA International Journal of Multidisciplinary Research (IJMR), Vol. 6 (6), pp. 441-444. DOI: https://doi.org/10.36713/epra2823.
17. Ihsan, A., Agustar, A., Muslim, A., & Azzaki, M. A. (2022). Revitalization of the collection of zakat funds in Indonesia: an explanation from yusuf al-qaradawiʼs fiqh al-zakah. Journal of Islamic Economics Lariba, Vol. 8 (2), pp. 303-312. DOI: https://doi.org/10.20885/jielariba.vol8.iss2.art1.
18. Alshater, M. M., Saad, R. A. J., Abd. Wahab, N., & Saba, I. (2021). What do we know about zakat literature? A bibliometric review. Journal of Islamic Accounting and Business Research, Vol. 12 (4), pp. 544-563. DOI: https://doi.org/10.1108/JIABR-07-2020-0208.
19. Bouanani, M., & Belhadj, B. (2020). Does zakat reduce poverty? Evidence from Tunisia using the fuzzy approach. Metroeconomica, Vol. 71 (4), pp. 835-850. DOI: https://doi.org/10.1111/meca.12304.
20. Ryandono, M. N. H., Widiastuti, T., Cahyono, E. F., Filianti, D., Qulub, A. S., & Mustofa, M. (2023). Efficiency of zakat institutions in Indonesia: data envelopment analysis (dea) vs free disposal hull (fdh) vs super-efficiency dea. Journal of Islamic Accounting and Business Research, Vol. 14 (8), pp. 1344-1363. DOI: https://doi.org/10.1108/jiabr-05-2021-0144.
21. Aristoni, A. (2021). Integration of sharia in zakat law. Ziswaf: Jurnal Zakat Dan Wakaf, Vol. 8 (1), pp. 18-33. DOI: https://doi.org/10.21043/ziswaf.v8i1.9099.
22. Dhar, P. (2013). Zakat as a measure of social justice in Islamic finance: an accountant’s overview. Journal of Emerging Economies and Islamic Research, Vol. 1 (1), pp. 64-74. DOI: https://doi.org/10.24191/jeeir.v1i1.9118.
23. Fathullah, F. (2018). Zakat in Islam. Asy-Syari’ah: Jurnal Hukum Islam, Vol. 4 (2), pp. 65-74. DOI: https://doi.org/10.36835/assyariah.v4i2.107.
24. Razak, S. H. A. (2019). Zakat and Waqf as instrument of Islamic wealth in poverty alleviation and redistribution. International Journal of Sociology and Social Policy, Vol. 40 (3/4), pp. 249-266. DOI: https://doi.org/10.1108/ijssp-11-2018-0208.
25. Sahaluddin, N. S. S. B., & Mokhtar, W. K. A. W. (2019). The awareness of zakat in the universal society. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, Vol. 9 (11), pp. 647-651. DOI: https://doi.org/10.6007/ijarbss/v9-i11/6586.
26. Mujahidah, A. S., & Akbar, N. (2022). Investigating the determinants of Muslim intention to accelerate zakat payment during the covid19 pandemic. Journal of Islamic Philanthropy and Disaster (JOIPAD), Vol. 2 (2), pp. 40-65. DOI: https://doi.org/10.21154/joipad.v2i2.5121.
27. Pratama, S. D., & Yuni, R. N. (2020). Reducing poverty through optimization of zakat on agricultural and profession. International Journal of Islamic Economics and Finance (IJIEF), Vol. 3 (2), pp. 145-174. DOI: https://doi.org/10.18196/ijief.3237.
28. Amrin, N., Imamah, A., & Priyono, A. (2023). Implementation of professional zakat of state civil apparatus in indonesian in Іslamic law perspective. Profetika Jurnal Studi Islam, Vol. 24 (01), pp. 22-32. DOI: https://doi.org/10.23917/profetika.v24i01.709.
29. Najiyah, F., & Febriandika, N. R. (2019). The role of government in the zakat management: the implementation of a centralized and decentralized approach (comparative study in Indonesia and Malaysia). Proceedings of the 2018 International Conference on Islamic Economics and Business (ICONIES 2018). DOI: https://doi.org/10.2991/iconies-18.2019.57.
30. Kaslam, S. (2009). Governing zakat as a social institution: the Malaysian perspective. Social and Management Research Journal, Vol. 6 (1), pp. 15-32. DOI: https://doi.org/ 10.24191/smrj.v6i1.5166.
31. Subekti, R., Abdurakhman, A., & Rosadi, D. (2022). Can zakat and purification be employed in portfolio modelling? Journal of Islamic Monetary Economics and Finance, Vol. 8, pp. 1-16. DOI: https://doi.org/10.21098/jimf.v8i0.1418.