Еволюція наукових поглядів на соціальну роль держави

Михайло Іванович Мальований
доктор економічних наук, професор кафедри фінансів, банківської справи та страхування, проректор з науково-педагогічної роботи, Уманський національний університет садівництва, Україна, e-mail: malyovaniy1980@gmail.com, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5541-6463

Алла Анастасіївна Осіпова
кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки, Уманський національний університет садівництва, Україна, e-mail: 1207alla@ukr.net, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5330-3676

Цитувати статтю:

Мальований, М. І., Осіпова, А. А. Еволюція наукових поглядів на соціальну роль держави. Вісник соціально-економічних досліджень : зб. наук. праць. Одеса : Одеський національний економічний університет. 2023. 1-2(84-85). С. 9-22.

Анотація

Стаття містить комплексний ретроспективний огляд наукових дискусій щодо соціальної ролі держави, зосереджуючись на способах, якими різні країни намагалися вирішити соціальні проблеми за допомогою державних дій. Висвітлюються невирішені питання, пов’язані з соціальним забезпеченням, включаючи фінансування, охоплення, адекватність, гнучкість та інтеграцію, і надаються рекомендації щодо майбутніх заходів, які можуть посилити роль держави у сприянні соціальному захисту та вирішенні нових соціальних ризиків. Аналіз базується на останніх дослідженнях і публікаціях вітчизняних і зарубіжних науковців. Також досліджуються нові тенденції в політиці соціального забезпечення, такі як перехід до ринково-орієнтованих рішень і зростання ролі технологій у наданні послуг. Узагальнено структурно-функціональну модель, відповідно до якої соціальну роль держави можна розглядати як охоплення широкого спектру функцій, необхідних для підтримки діяльності суспільства. Надаючи основні суспільні блага та послуги, регулюючи соціальну поведінку, перерозподіляючи ресурси та беручи участь у дипломатії та міжнародних відносинах, держава може сприяти соціальному добробуту, підтримувати закон і порядок, створювати передумови економічного зростання та розвитку і формувати систему національної безпеки. Ключова мета статті полягає у поглибленні розуміння взаємозв’язку між державою та соціальним забезпеченням. Наведено рекомендації, відповідно до яких держава може посилити свою роль у сприянні соціальному захисту населення та подоланні нових соціальних ризиків, таких як розширення програм соціального захисту, зміцнення систем громадського здоров’я, впровадження політики прогресивного оподаткування, створення можливостей для працевлаштування та сприяння гендерній рівності.

Ключові слова

соціальна роль; соціальне забезпечення; соціальні процеси; фінансове забезпечення; історія соціального забезпечення; зростання.

JEL classification: H100; O100; DOI: https://doi.org/10.33987/vsed.1-2(84-85).2023.9-22

УДК: 330.34.01

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0. Переглянути копію цієї ліцензії можна за посиланням: http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/

Література

1. Баранник Л. Б. Загальносвітові тенденції фінансового забезпечення соціального захисту населення. Економічний вісник Національного гірничого університету. 2014. № 3. С. 97–108. URL: http://surl.li/ezoyl (дата звернення: 12.01.2023).
2. Лисяк Л. В. Фінансове забезпечення соціального захисту населення в Україні : проблеми та перспективи. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Економіка». 2017. Вип. 11 (1). С. 23–30.
3. Насібова О. В. Теоретичні аспекти фінансового забезпечення соціального захисту населення. Економіка та держава. 2019. № 8. С. 35–40. DOI: 10.32702/2306-6806.2019.8.35.
4. Підлипна Р. П. Система соціального захисту в Україні в сучасних умовах. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. 2015. № 1 (69). Ч. 1. С. 16–22.
5. Chugunov I., Nasibova, O. Public funding of social protection: Impact on social indicators in Eurozone countries. Investment Management and Financial Innovations. 2021. Vol. 18 (2). Pp. 181–192. DOI: http://doi.org/10.21511/imfi.18(2).2021.15.
6. Gopi Shah Goda, Emilie Jackson, Lauren Hersch Nicholas, Sarah See Stith. The impact of Covid-19 on older workers’ employment and Social Security spillovers. Journal of Population Economics. 2023. Vol. 36. Pp. 813–846. DOI: https://doi.org/10.1007/s00148-022-00915-z.
7. Seyoum B. State fragility and human development: a study with special emphasis on social cohesion. International Journal of Social Economics. 2021. Vol. 48. No. 1. С. 39–61. DOI: https://doi.org/10.1108/IJSE-07-2020-0445.
8. Panayotis G. Michaelides, Theodoulos Eleftherios Papadakis. History of Economic Ideas. From Adam Smith to Paul Krugman. Palgrave Macmillan Cham, 2023. 186 p. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-19697-3.
9. Kazemi M., Sharifi A. The relationship between social welfare and economic growth in developing countries: Evidence from panel data analysis. Journal of Policy Modeling. 2021. Vol. 43 (1). Pр. 174–189.
10. Festl M. G., Jefferson, Th. In: M. G. Festl (eds). Handbuch Liberalismus. J. B. Metzler, Stuttgart. 2021. 592 p. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-476-05798-3.
11. Гоббс Т. Левіафан, або суть будови і повноваження держави церковної та цивільної / пер. з англ. Р. Димерця та ін. Київ : Дух і Літера, 2000. 606 с. URL: http://surl.li/ezjok (дата звернення: 18.01.2023).
12. Козинець О. Г., Левченко М. Ю. Н. Макіавеллі – державний діяч та теоретик. Пріоритетні напрями досліджень в науковій та освітній діяльності : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 5-6 грудня 2019 р.). С. 40–42. URL: http://surl.li/ezjpv (дата звернення: 12.02.2023).
13. De Lucca J. P. Campanella Tommaso. Encyclopedia of the Philosophy of Law and Social Philosophy. In: M. Sellers, & S. Kirste (eds). Living edition. Dordrecht : Springer. 2022. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-007-6730-0_951-1.
14. Moser R., Wren-Lewis S. Social security in the 21st century. The Economic Journal. 2022. Vol. 132 (632). Pр. 101–129.
15. Pre-Social Security Period, Traditional Sources of Economic Security: Historical Background and Development of Social Security. URL: https://www.ssa.gov/history/briefhistory3.html (access date: 25.01.2023).
16. The New Palgrave Dictionary of Economics. Macmillan Publishers Ltd, 2018. DOI: https://doi.org/10.1057/978-1-349-95189-5.