Управління виробництвом та збутом зерна і продуктів його переробки в контексті максимізації доданої вартості

Олександр Михайлович Світовий
доктор економічних наук, професор кафедри маркетингу, менеджменту та управління бізнесом, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна, e-mail: svitovyy@gmail.com, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0675-559X

Цитувати статтю:

Світовий, О. М. Управління виробництвом та збутом зерна і продуктів його переробки в контексті максимізації доданої вартості. Вісник соціально-економічних досліджень : зб. наук. праць. Одеса : Одеський національний економічний університет. 2021. № 3-4 (78-79). С. 66–80.

Анотація

У статті проаналізовано сучасний стан виробництва зерна та основних продуктів його переробки. Визначено, що виробництво зерна в Україні за період 2000–2020 рр. зросло у 2,7 рази, значно збільшились обсяги переробки зерна на нехарчові цілі – у 10,4 рази, показник рентабельності виробництва зерна має тенденцію до зниження, незважаючи на те, що середня ціна реалізації зросла у 10,8 рази. Визначено основні чинники, які впливають на величину собівартості та рівень рентабельності зернової продукції. Предметом дослідження є теоретико-методологічні та організаційно-економічні засади управління виробництвом та збутом зерна і зернопродуктів з метою створення доданої вартості. Метою статті є аналіз ринку зернової продукції, дослідження чинників, які впливають на прибутковість їх виробництва, та розроблення практичних рекомендацій щодо удосконалення управління виробництвом та збутом зерна і продуктів його переробки у контексті максимізації доданої вартості. Використано такі основні методи дослідження – порівняння, узагальнення, аналізу і синтезу, абстрактно-логічний. Встановлено, що до складу валової доданої вартості у галузях виробництва та переробки зерна входять такі основні елементи: заробітна плата з нарахуваннями, рента (орендна плата), амортизаційні відрахування, відсоток на капітал і прибуток. Також розглянуто обсяги та структуру реалізації зернової продукції на експорт як сировини, а також продуктів з високою доданою вартістю. Досліджено основні фактори, які впливають на прибутковість зерновиробництва та переробки зерна. Доведено, що більша частина доданої вартості створюється у галузях, які переробляють зерно і виробляють готові продукти. Наголошено на необхідності збільшення виробництва зернових продуктів із високою доданою вартістю. Зазначено, що важливе значення для отримання максимального прибутку від реалізації зерна та продуктів його переробки має горизонтальна та вертикальна інтеграція між виробниками зерна та підприємствами переробної промисловості. Значну роль у формуванні доданої вартості відіграє державне регулювання цього процесу. Для збільшення суми доданої вартості особливу увагу також слід приділити й розширенню асортименту готових продуктів із зерна та поставляти на експорт більше продуктів переробки і готових зернопродуктів. Запропоновано загальну схему управління доданою вартістю у виробництві та переробці зерна й формування доданої вартості при експорті даної продукції. Обґрунтовано прогнозні показники виробництва зерна та деяких продуктів його переробки.

Ключові слова

управління виробництвом зерна; переробка зерна; експорт зернопродуктів; додана вартість; рентабельність; оплата праці, прибуток.

JEL classification: M110; Q130; D410; DOI: https://doi.org/10.33987/vsed.3-4(78-79).2021.66-80

УДК: 338.43:633.1:330.143

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0. Переглянути копію цієї ліцензії можна за посиланням: http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/

Література

1. Макконнелл, К. Р., Брю С. Л. Аналітична економія : принципи, проблеми і політика. Ч. 1 : Макроекономіка / пер. з англ. Львів : Просвіта, 1997. 671 с.
2. Манків, Ґ. Н. Макроекономіка / пер. з англ.; наук. ред. пер. С. Панчишина. Київ : Основи, 2000. 588 с.
3. Гулавський В. Т. Перспективи створення додаткової вартості при переробці зернових культур. Зернові продукти і комбікорми. 2016. Т. 63. № 3. С. 10–15. DOI: https://doi.org/10.15673/gpmf.v63i3.214.
4. Кваша С. М., Ільчук М. М., Коновал І. А. Економічне обґрунтування програми виробництва зерна пшениці в Україні. Економіка АПК. 2013. № 3. С. 16–24.
5. Нікішина О. В. Наукові й прикладні засади перерозподілу доданої вартості в інтегрованому товарному ринку (на прикладі хлібного ринку України). Економічні інновації. 2017. Вип. № 65. С. 118–126.
6. Колодійчук В. А. Концептуальна модель оптимізації логістичної системи у зернопродуктовому підкомплексі АПК України. Економіка АПК. 2016. № 5. С. 60–65.
7. Колодійчук В. А. Інтегральна оцінка економічної ефективності регіональних логістичних систем підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК України. Регіональна економіка. 2016. № 2. С. 121–128.
8. Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року / за ред. Ю. О. Лупенка, В. Я. Месель-Веселяка. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2012. 182 с.
9. Липчук В. В., Малаховський Д. В. Організаційно-економічні проблеми розвитку насінництва зернових культур. Економіка АПК. 2015. № 12. С. 28–35.
10. Пугачов М. І. Розвиток зовнішньої торгівлі агропродовольчими товарами. Економіка АПК. 2019. № 3. С. 6–13.
11. Мудрак Р. П. Експорт українського продовольства : стан, тенденції, причини. Економіка України. 2014. № 5. С. 70–79.
12. Скрипник А., Зінчук Т. Паритетний принцип визначення експортних квот на пшеницю. Економіка України. 2012. № 2. С. 26–37.
13. Державна служба статистики України : сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 15.10.2021).
14. Гужва І. Ю. Угода СОТ про державні закупівлі як інструмент інтеграції галузей економіки України до світового господарства. Формування ринкових відносин в Україні. 2015. № 9. С. 7–10.