Стратегічні програми соціально-економічного розвитку як головний елемент ефективного формування людського потенціалу

Валерій Григорович Никифоренко
доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри управління персоналом та економіки праці, Одеський національний економічний університет, Україна, e-mail: nikiforenko@te.net.ua, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5661-8323

Цитувати статтю:

Никифоренко, В. Г. Стратегічні програми соціально-економічного розвитку як головний елемент ефективного формування людського потенціалу. Вісник соціально-економічних досліджень : зб. наук. праць. Одеса : Одеський національний економічний університет. 2020. № 3-4 (74-75). С. 33–43.

Анотація

У статті запропоновано авторське тлумачення розвитку людського потенціалу як рушійної сили особистого і соціального прогресу, що являє собою динамічний процес змін кількісних і якісних характеристик людських ресурсів. Метою даного дослідження є визначення більш чіткого взаємозв’язку формування і розвитку людського потенціалу та соціально-економічного розвитку та виокремлення методологічних підходів до розбудови відповідних програм розвитку. Для досягнення указаної мети автором було досліджено співвідношення понять «соціально-економічний розвиток», «людський потенціал» та «формування і розвиток людського потенціалу». Уточнено положення щодо змістовного наповнення людських ресурсів і людського потенціалу як здібностей і можливостей людини, що стають базою для створення відповідних умов у суспільному виробництві задля динамічного людського розвитку. Обґрунтовано, що у методологічному аспекті при формуванні програм соціально-економічного розвитку доцільно розмежувати соціальний розвиток як головну мету цих програм, а економічний розвиток – як засіб досягнення указаної мети при одночасному взаємовпливі цих складових. Запропоновано розглядати системну трансформацію управління розвитком людських ресурсів як основну складову формування передумов для нагромадження людського потенціалу та розвитку суспільного виробництва. Визначено основні складові оновленої системи управління розвитком людських ресурсів, а саме, цілі, принципи та рівні розбудови, функції управлінського впливу. Обґрунтовано, що основною метою програм соціально-економічного розвитку має бути безперервний розвиток людини як носія людського потенціалу, а використання інноваційності, комплексності, орієнтації на знання – як принципів їхньої розбудови на тлі організаційного, системного і гуманістичного підходів.

Ключові слова

соціально-економічний розвиток; людський потенціал; людські ресурси; формування і розвиток людського потенціалу; система управління людськими ресурсами.

JEL classification: J210; J530; M500; DOI: https://doi.org/10.33987/vsed.3-4(74-75).2020.33-43

УДК: 331.522.4:005

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0. Переглянути копію цієї ліцензії можна за посиланням: http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/

Література

1. Цілі сталого розвитку / Global Compact Network Ukraine. URL: https://globalcompact.org.ua/ pro-nas/tsili-stijkogo-rozvytku (дата звернення: 03.09.2020).
2. Людський розвиток в Україні. Інноваційні види зайнятості та перспективи їх розвитку : кол. монографія / За ред. Е. М. Лібанової. Київ : Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, 2016. 328 с.
3. Антонюк В. П. Соціальний та інноваційний розвиток регіонів як умова підвищення їх конкурентоспроможності / Регіональні проблеми людського та соціального розвитку : зб. доп. міжнар. наук.-прак. конф. (Донецьк, 4-5 листопада 2008 р.). Донецьк : НАН України, 2009. 140 с.
4. Becker G. S. Human Capital. A Theoretical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education. New York : Columbia University Press, 1964. XVI p. 187 p.
5. Neamtu D.-M. & Ciobanu O.-G. Human development, premise for socio-economic development. Global Journal of Commerce & Management Perspective. 2014. Vol. 3 (4). Pp. 32–35. URL: https://www.researchgate.net/publication/309761433_HUMAN_ DEVELOPMENT_PREMISE_FOR_SOCIO-ECONOMIC_DEVELOPMENT (access date: 03.09.2020).
6. Adelman, I., & Morris, C. T. (1973). Economic growth and social equity in developing countries. Stanford, Calif : Stanford University Press.
7. Митягина Е. В., Бушкова-Шиклина Э. В. Система человеческого потенциала : концептуализация понятия. Вестник Вятского государственного университета. 2010. № 1. Т. 3. С. 15–20. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/sistema-chelovecheskogo-potentsiala-kontseptualizatsiya-ponyatiya (дата обращения: 04.09.2020).
8. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року : Указ Президента України № 722/2019. URL: https://www.president.gov.ua/documents/7222019-29825 (дата звернення: 07.09.2020).
9. Шамарова Г. М. Проблемы управления человеческим потенціалом. Управление персоналом. 2008. № 8. С. 50–54.
10. Заславская Т. И. Человеческий потенциал в современном трансформационном обществе. Общественные науки и современность. 2005. № 3. С. 5–16.
11. Актуальні проблеми та напрями розвитку потенціалу соціально-економічних систем в умовах конкуренції : монографія / За заг. ред. Л. Л. Калініченко. Харків : ФОП Панов А. М., Видав. ТОВ «В справі», 2017. 275 с.
12. Формування і розвиток людського потенціалу регіону: сутність, сучасні тенденції та методи оцінювання : монографія / За ред. В. Г. Никифоренка. Одеса : Атлант, 2018. 103 с.
13. Тимошенко Л. М., Сімахова А. О. Соціально-економічний розвиток і його кероване забезпечення в умовах інноваційної моделі суспільної динаміки. Mechanism of Economic Regulation. 2015. № 1. С. 68–78. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mre_2015_1_9 (дата звернення: 07.09.2020).
14. Никифоренко В. Г. Системна трансформація управління розвитком людських ресурсів в Україні : дис. доктора екон. наук : 08.00.07. Донецьк, 2012. 516 с.