Продовження роботи у похилому віці : стратегії адаптації робочих місць

Інна Олександрівна Кірнос
кандидат наук з державного управління, доцент, докторант, Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського, Україна, e-mail:innakirnos1976@gmail.com, ORCID ID:https://orcid.org/0000-0002-6998-2132

Цитувати статтю:

Кірнос, І. О. Продовження роботи у похилому віці : стратегії адаптації робочих місць // Вісник соціально-економічних досліджень : зб. наук. праць (ISSN 2313-4569); за ред. М. І. Звєрякова (голов. ред.) та ін. Одеса : Одеський національний економічний університет. 2018. № 2 (66). С. 148‒161.

Анотація

Підвищення пенсійного віку та старіння населення обумовлює необхідність продовження роботи у похилому віці, що потребує адаптації змісту та умов праці, а також облаштування робочих місць відповідно до специфічних вікових потреб працівників. Метою статті є систематизація стратегій адаптації робочих місць до потреб працівників похилого віку, що дозволить продовжити їхнє перебування на ринку праці та зберегти працездатність. У статті досліджено вікові ризики для працездатності та здоров’я працівників похилого віку. Виявлено, що основними джерелами навантаження є фізичне та психологічне навантаження, умови робочого середовища, організації часу та організації робочих процесів. Доведено, що стратегіями адаптації робочих місць до вікових змін та потреб є їх фізичне переобладнання та облаштування відповідно до принципів ергономіки, реорганізація бізнес-процесів, зниження фізичного навантаження, підвищення гнучкості робочих графіків та скорочення понаднормових годин та нічних змін, ротація, укладання взаємних угод між членами колективу та менеджерами. Наведено типологію робочих місць щодо їхньої придатності до роботи у похилому віці. Доведено, що найбільш придатними робочими місцями є ті, що використовують досвід та потенціал літніх людей – це робочі місця у сфері управління, навчання й наставництва, координації, обслуговування клієнтів, бухгалтерії й документообігу, догляду і виховання дітей, догляду за літніми людьми. Зазначено, що адаптація умов роботи потребує спеціальних знань в області фізіології, ергономіки, гігієни та медицини праці, не усі підприємства мають відповідних фахівців та потребують зовнішніх консультацій. Наголошено на тому, що передумовою покращення умов праці для працівників похилого віку є державна підтримка. Запропонована модель державно-приватного партнерства у сфері працевлаштування осіб похилого віку.

Ключові слова

старіння трудових ресурсів; працівники похилого віку; зміст та умови роботи; працездатність; вікові ризики робочого місця.

JEL classification: J140; J280; DOI: https://doi.org/10.33987/vsed.2(66).2018.148-161

УДК: 331.44+331.582.4

Література

1. Szymanski H. Alter(n)sgerechte Arbeitsgestaltung – Anforderungen, Instrumente, Beispiele // Altern in der Erwerbsarbeit. Perspektiven der Laufbahngestaltung. Hrsg. F. Frerichs. Wiesbaden : Springer Fachmedien. 2016. Pp. 139–162.
2. Langhoff T. Den demographischen Wandel im Unternehmen erfolgreich gestalten. Eine Zwischenbilanz aus arbeitswissenschaftlicher Sicht. Berlin Heidelberg : Springer-Verlag. 2009. 385 p.
3. Rimser M. Generation resource management. Nachhaltige HR-konzepte im demografischen Wandel // Wiesbaden : Springer Gabler. 2014. 290 p.
4. Sandrock S., Ausilio G., Baszenski N. et al. Handlungsfeld «Arbeit gestalten» // Leistungsfähigkeit im Betrieb. Kompendium für den Betriebspraktiker zur Bewältigung des demografischen Wandels; Hrsg. Institut für angewandte Arbeitswissenschaft e. V. (ifaa). Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag. 2015. Pp. 91–132.
5. Ng T., Feldman D. The moderating effects of age in the relationships of job autonomy to work outcomes // Work, aging and retirement. 2014. Vol. 1 (1). Pp. 1–15.
6. Zaniboni S., Truxillo D., Fraccaroli F. et al. Who benefits from more tasks? Older versus younger workers // Journal of managerial psychology. 2014. Vol. 29 (5). Pp. 508–523.
7. Schooler C., Mulatu M., Gates G. The Continuing Effects of Substantively Complex Work on the Intellectual Functioning of Older Workers // Psychology and aging. 1999. Vol. 14 (3). Pp. 483–506.
8. Захарова О. В. Демографічне старіння населення : наслідки та перспективи для України // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка». 2018. № 9 (37). С. 11–15.
9. Захарова О. В. Потенціал людини третього віку для суспільства // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. 2018. № 49. С. 26–33.
10. Фойгт Н., Канатнікова Ю. Сучасний стан продуктивної зайнятості у старшому віці як відображення ефективності політики активного старіння в Україні та країнах Європейського Союзу // Проблемы старения и долголетия. 2016. Т. 25. № 4. С. 571‒584.
11. Коломієць О. О. Демографічні імперативи політики збереження трудоресурсного потенціалу та шляхи активізації його резервів в Україні // Стратегічні пріоритети. 2012. № 3. С. 46‒55.
12. Коломієць О. О. Мінімізація загроз трудоресурсній безпеці, зумовлених старінням робочої сили. URL: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/trudo_bezpeka-45cdd.pdf (дата звернення: 28.05.2018).
13. Crawford J. O., Graveling R. A., Cowie H. A., & Dixon K. The health safety and health promotion needs of older workers // Occupational Medicine. 2010. Vol. 60 (3). Pp. 184–192.
14. Kanfer R., Ackerman P. Aging, adult development and work motivation // The Academy of Management Review. 2004. Vol. 29. No. 3. Pp. 440–458
15. Alterns- und altersgerechte Arbeitsgestaltung. Grundlagen und Handlungsfelder für die Praxis. Bundesanstalt für Arbeitsschutz und Arbeitsmedizin : Dortmund. 2017. 100 p.
16. Empfehlungen zur Umsetzung der Gefährdungsbeurteilung psychischer Belastung // Leitung des GDA – Arbeitsprogramms Psyche c/o Bundesministerium für Arbeit und Soziales. Berlin. 2016. 25 p.
17. Strake S., Drews U., Drews J. Wissen, wo Unternehmen und Beschäftigte stehen: Analyse der Ausgangssituation // Innovation und Personalarbeit im demografischen Wandel. Ein Handbuch für Unternehmen / Hrsg. F. Nerdinger, P. Wilke, S. Stracke. Wiesbaden : Springer Gabler. 2016. Pp. 109–134.
18. Holm M., Geray M. Integration der psychischen Belastungen in die Gefährdungsbeurteilung. Handlungshilfe // Geschäftsstelle der Initiative Neue Qualität der Arbeit c/o Bundesanstalt für Arbeitsschutz und Arbeitsmedizin, Dortmund. 2012. 47 p.
19. Hinrichs S. Gefährdungsbeurteilung psychischer Belastungen // Study der Hans-Böckler-Stiftung, Hans-Böckler-Stiftung, Düsseldorf. 2016. No. 337. 85 p.
20. Aller guten Dinge sind drei! Altersstrukturanalyse, Qualifikationsbedarfsanalyse, alter(n)sgerechte Gefährdungsbeurteilung – drei Werkzeuge für ein demographiefestes Unternehmen // Dortmund : Bundesanstalt für Arbeitsschutz und Arbeitsmedizin. 2011. 63 p.
21. Koller B., Gruber H. Ältere Arbeitnehmer im Betrieb und als Stellenbewerber aus der Sicht der Personalverantwortlichen // Mitteilungen aus der Arbeitsmarkt- und Berufsforschung. 2001. Jg. 34. Heft 4. Pp. 479–505.
22. Gassmann, O., Reepmeyer, G. Universal Design: Innovations for All Ages. In F. Kohlbacher, C. Herstatt (eds.). The Silver Market Phenomenon. Marketing and Innovation in the Aging Society. Springer-Verlag, Berlin, Heidelberg, 2011. Pp. 101–116.
23. Rodrigez A., Barrero L. Job rotation: effects on muscular activity variability // Applied Ergonomics. 2017. Vol. 60. Рp. 83–92.
24. Weichel J., Stanic S., Alonso J. et al. Job rotation – implications for old and impaired assembly line workers // Occupational Ergonomics. 2010. Vol. 9. Pp. 67–74.
25. Fiefs T., Weber T., Vargas O. et al. Eurofond. Role of governments and social partners in keeping older workers in the labour market // Dublin : European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions. 2013. 50 p.
26. Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці : Постанова Кабінету Міністрів України № 207 від 20 березня 2013 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2013-п (дата звернення: 28.05.2018).